загрузка...

Не за обличчя судіть, а за серце!
Я не раз ставила собі запитання: «Хто є людина з великим серцем?»
І хтось все ж відповість – щедрість, добро, порядність , це чесноти серця, яке має любов. Так, це саме про таку людину і йде мова. Та можна цей ланцюжок доповнити ще не одним гарним словом.
В наш складний час, люди більш звертають увагу, в першу чергу, на зовнішній вигляд та становище в суспільстві. Адже звичка краси й потяг до прекрасного, мабуть а крові більшості сучасних людей. А дуже шкода. Адже, в першу чергу не краса прикрашає людину, а розум, добро, порядність і любов.
Найкращою прикрасою з давніх – давен і по сьогодні залишається доброта, порядність, чемність, розум дбайливість, мудрість.

Вперше познайомившись з незнайомою людиною, перші декілька хвилин бачиш її красу зовнішню, а при розмові бачиш набагато більше і глибше, адже внутрішнє добро ніколи не сховаєш. Така людина зігріває теплом свого серця, ласкавим словом, добрим вчинком, привітною посмішкою.
Велика любов починається з маминої колискової, з батьківської любові. Підростаючи, ще з малку ми починаємо розуміти різницю між добром і злом. А тому батьки зобов’язані своїм маленьким віддавати всю свою любов і тепло. Дитина росте, а разом з нею росте й любов її серця. І якщо дорослі знехтують постійною увагою, то можуть таким чином втратити її «велике серце».
Сьогодні в світі дуже вожко без теплих почуттів. Помічаєш навколо все черстве й сухе, сіре й безрадісне суспільство, яке йде до мети збагачення не серця, а карману. На душі стає холодно й лячно. А що далі? Як наші нащадки?
Будь-яке скоєне зло, та сказане недобре слово, ніколи не стане прикрасою душі. Тому давайте прикрашати наші серця теплом любові й милосердя, які завжди залишаються в пошані на довгі роки.