У кожного народу є свої превілегії, свої улюблені міста та пам’ятки культури, а найголовніше що їх об’єднує – це їхня спільна мова, завдяки якій вони спілкуються.
Я українка. Моєю рідною мовою – є українська. Мені дуже подобається її краса та співучість.
Українська мова є однією з найбільш мелодійних та гарних мов у цілому всесвіті і я вдячна Всевишньому, що маю можливість спілкуватися нею, писати вірші, співати пісні та висловлювати свою думку.
Українська мова – це справжній скарб усього українського народу. До неї відносяться з повагою та великою любов’ю.
Багато письменників та поетів минулих літ та сучасності виспівують її у своїх віршах та оповіданнях. Говорять про неї з такою любов’ю, що дух перехоплює. А як чудово лунають пісні на українській мові. Який великий сенс та дух в них закладений…
Люди багато віків поспіль поважають та цінують свою мову. Адже не любити її – означає не любити себе та свою країну.
«Наша мова солов’їна і вона така єдина». Це дійсно так. Найдорожчі та найтепліші слова на українській мові лунають наче пісня. Вона захоплює та закохує у себе кожного. Вона здатна розтопити кожне серце та відкрити кожну душу.
Українська мова для іноземців є важкою у вивченні, але слухаючи як розмовляють щирі українці та спостерігаючи за їхніми емоціями іноземці стають вразливими. Бо наша мова здатна закохати у себе і причарувати не лише слух, але і влучити у саму душу, у найпотаємніші її глибини.
Я не припиню повторювати, що моя українська мова – є для мене найріднішою та найкращою серед усіх земних мов. Вона надихає, надає сили та наснаги, підштовхує на подвиги, робить нас сильнішими та мудрішими, завзятими та відважними, щирими та люблячими. Наша мова здатна руйнувати гори, та будувати міста. Вона у нас одна така єдина, щира, квітуча, мелодійна та просто рідна і розумна для нас, для українців!
Твір-стаття в газету на морально-етичну тему публіцистичного стилю «Моя рідна українська мова»
загрузка...
ольшое спасибо виручили