загрузка...

Моє дитинство було невеселим. Тривалий час я жив з батьком, а мама поїхала від нас. Батько завжди був заклопотаний своєю роботою, часу на мене у нього зовсім не було, тому стосунки між нами були надто напруженими.
Якось батько отримав пропозицію, від якої не зміг відмовитися. Він повинен був зняти кадри про тварин в їхніх природних умовах, куди потрібно було летіти на літаку. Тато вирішив взяти мене з собою.

Це був не перший мій політ, тому я вже мав деякі знання про керування літаком.
Наш літак сів на єгипетському узбережжі, де тато збирався зняти кадри про акул. Батько одягнув комбінезон, приготував з кінської ноги приманку для акул і пірнув з камерою в руках. Через кілька хвилин акули напали на нього, і тоді він з жахом зрозумів, що його руки і комбінезон забруднені конячою кров’ю. Ціною нелюдських зусиль тато зміг випірнути і вибратися на сушу. Він зовсім не міг рухатися, його руки та ноги були пошматовані акулячими зубами. Час від часу батько втрачав свідомість, тому мені довелося зробити все для нашого порятунку.
Страх холодними кігтями стискав моє серце, але попри все я перев’язав, як міг, руки і ноги тата і потягнув його до літака. Коли ми нарешті досягли мети, батько спитав мене, чи дуже я змучився. В його голосі мало не вперше в житті я почув турботу, і це додало мені сили. В мене з’явилась надія на те, що я зможу впоратися з управлінням літаком і врятувати життя своє і батькове. Прямо на очах між нами зростало якесь нове, досі невідоме мені почуття.
Я впорався, я підняв літак у повітря і, керований порадами батька, зміг довести літак до мети і посадити його на землю. Лікарі врятували батька, хоча він і втратив руку. Ця жахлива пригода в одну мить зробила мене дорослим і проявила найкращі мої риси, які, виявляється, дісталися мені від тата. Саме цей випадок навчив мене боротися до кінця, бо трапляється, що до порятунку треба пройти лише один дюйм.