загрузка...

Твір-роздум на тему: «Чи потрібні Дон Кіхоти сьогодні?» за романом М. Д. Сервантеса «Хитрий ідальго Дон Кіхот Ламанчський»
Твори великих письменників, справжніх митців своєї справи ніколи не втрачають актуальності. Насправді світ змінюється тільки зовні, залишаючись всередині однаковим. Тому яскраві герої романів завжди будуть жити серед нас. Одні бажають брати з них приклад, інші вважають повними телепнями, але байдужих майже не залишаться.

Хто такий Дон Кіхот? Це інтелігентній, досить освічений, добрий та вразливий немолодий чоловік. Він веде відлюдкуватий спосіб життя, віддаючи перевагу книгам – прекрасним вигадкам. Це все більше і більше відсторонює його від буденності і врешті решт штовхає на безросудні дії. Романтичній, шляхетний, закоханий «рицар» вирішує допомогти людству, незважаючи на його супротив та неприйняття. Хіба зараз таких немає, та чи потрібні вони суспільству?
Безперечно – ні. Для чого в світі прогресивних технологій з шаленим темпом життя, незрозумілі мрійники,котрі нехтують усіма правилами та борються з вигадками. Реалії досить суворі, щоб приймати такі особистості. Навряд чи розумні, шляхетні, освідченні люди сприймуть пристаркуватого одинокого чоловіка без статусу, професії, достатку з розпливчастими намірами та ідеалами. Яким буде результат його боротьби, та чи взагалі він буде. Дон Кіхот сьогодні не в моді.
З іншої стороні, якою зовнішністю ми б не прикривались, всередині завжди залишається людина. Цій істоті тяжко жити в буденності, без ідеалів, мрій та прагнення до більшого. Безкорисності, довірливості, доброти, шляхетності, відчайдушності – ніхто не відміняв. Якщо на протязі стількох років Дон Кіхотів оспівують у піснях, фільмах, поезії, значить у них є потреба.
Максималісти – ідеалісти були, та будуть завжди. Вони не можуть самостійно змінити недосконалість соціуму, та хоч декого змусять замислитись над вічними людськими цінностями, за це їх сміливо можна назвати справжніми рицарям.