Значення творчості І. Котляревського у розвитку літератури і суспільного життя
І. Котляревський по праву вважається фундатором нової української літератури. За основу своїх творів митець першим взяв животворні джерела народної мови. І. Котляревський використовував найкращі досягнення в галузі фольклору та етнографії.
У поемі “Енеїда” І. Котляревський відтворює різні сторони суспільного життя у XVIII столітті. Автор звеличує любов до батьківщини, наше героїчне минуле, зображуючи самовідданих і мужніх воїнів. В образі самого Енея митець утверджує високі моральні якості українського народу.
“Енеїда” стала не раптовим стрибком від російської літератури до української, а яскравим зразком невпинної еволюції національної літератури. Завдяки національному колориту і співчуттю до долі простої людини поема не втрачає своєї актуальності й на сучасному етапі. В образах троянців, карфагенян, латинян втілено образ української нації з її побутом, традиціями, мовою.
Завдяки І. Котляревському українська література стала на сприятливий шлях, який провадив до виконання завдань, обов’язкових для будь-якого словесного мистецтва як живильної суспільної сили.
Також І. Котляревський створив на вітчизняних теренах нову драму, за якою закріпив соціально значущу роль. В його “Наталці-Полтавці” відображено образ морально досконалої людини, яка наділена вродженими чеснотами – добротою, вмінням любити і прощати, глибоко відчувати біль і турботи близьких.
Таким чином, літературно-художня спадщина І. Котляревського репрезентує собою високохудожню систему, яка передає народне світобачення, виявляє ідею національної самобутності українського суспільства. Творчість визначного митця стала дорогоцінним скарбом літератури і відіграла вирішальне значення в розвитку життя цілої нації.