Жульєн Сорель
У відомому французькому соціально-психологічному романі «Червоне і чорне» лежить ідея конфлікту особистості та суспільства. Стендаль намагається показати всі внутрішні переживання та протиріччя, які живуть в душі головного героя – Жульєна Сореля.
На перший погляд, можна сказати, що він народився не в той час. Адже притаманні йому риси романтичного героя, які не дають повної змоги реалізуватися в житті та знайти своє місце в світі. Жульєн занадто розумний і мрійливий, незалежний та цілеспрямований. В ньому наче борються дві особистості.
Живучи в містечку Вер’єрі та не знаходячи спільної мови з батьком і рідними братами, хлопець мріяв про кар’єру військового, подалі від дому. Але вирішив,що єдиний спосіб щось змінити у житті – це стати священиком. І доля йому посміхнулась – Жульєн стає вихователем заможного пана де Реналя. Він швидко знаходить спільну мову з дітьми та господарем дому. Навіть пані де Реналь прониклась до вихователя особливою увагою. Сам же Жульєн, в думках, ненавидів вищий світ «куди він був допущений тільки до краєчка столу..».
Скрізь панувало лише лицемірство і прагнення наживитись. З часом герой потрапляє до Безансонської духовної семінарії де за будь що намагається пробитись в світ. Але й тут його спіткало розчарування – він зрозумів,що лицемірство панує і тут. Після того, як його назначили репетитором з Нового і Старого Заповіту, Жульєн переїздить до Парижу і стає секретарем маркіза де Ла-Моля. Новий світ був нічим не кращим за життя у Вер’єрі. Навіть роман з дочкою маркіза скоріше був схожий на битву двох світів, двох честолюбців. Все могло б закінчитись весіллям, але лист закоханої до пані де Реналь спаплюжив всі надії і сподівання – кар’єра хлопця закінчилась так швидко як і розпочалась.
«Червоне і чорне» роман про внутрішню боротьбу особистості з світом до якого він не був готовий. Подальші події, суд та вирок, не зламали його гідності, і він, з честю, зустрів свою смерть.