Тарас Шевченко на пряму асоціюється з усією українською літературою. Це й не дивно, складно було б уявити її без віршів відомого поета. Певне, вона була б сирою та невиразною. Кобзар підкреслював у своїх творах почуття шляхом соціально-побутових ситуацій, на який знався дуже добре. Саме тому атмосфера добре відчувається читачем.

Життя Тараса Григоровича Шевченка не відрізнялося яскравими фарбами. Ще з малих років хлопчик втратив першу і, як виявилося, майже єдину опору у житті – мати. Не зважаючи на це, дитинство Кобзаря багате на неймовірні моменти. Чого варта лише його пригода з пошуком залізних стовпів, які підпирали небо. Юний творець завжди хотів навчатися, але його родина не мала достатньо грошей. Не зважаючи на це, хлопець використовував усі можливості, які падали йому до рук. У своєму життя Тарасові доводилося виконувати тяжку працю, щоб отримати їжу та дах над головою.

Тарас Шевченко був кріпаком у пана Ендельгарта, звідки його згодом викупили друзі, яким було не байдуже до його долі та творчості. Після цього життя поета стало цікавішим. Він подорожував Україною, писав вірші та малював неймовірні картини. Але це тривало недовго. Пізніше Кобзар був заарештований та відправлений у заслання, але це його не зламало. Сильний дух не зломився, Шевченко писав вірші, не зважаючи на заборону і суворе покарання. Після того, як поетові вдалось звільнитися, він продовжив подорожувати Україною і писати свої неймовірні вірші.

Незадовго до своєї смерті Тарас Шевченко скаржився на самопочуття. Він відчував біль у грудях. Лікар, послухавши його порекомендував поберегтися. Зо два місяці до своєї смерті він не виходив з дому і рідко зустрічався з кимось. Помер славетний поет через наростаючу водянку. Похований Кобзар спочатку в Петербурзі, а потім перепохований на рідній Україні, як заповідав своїм нащадкам.