Є багато різних теорій щодо жіночої дружби. Звісно ж, то не дивно, адже на колір і смак товариш не всяк, відповідно, скільки людей, стільки й думок. Одні стверджують, що жінка не може дружити із жінкою, бо це не призведе ні до чого доброго.
Мовляв, вони тільки вміють одна одній фальшиво усміхатися, діляться останніми подіями й обговорюють інших таких же псевдо–подруг.
Одначе інші вважають, що дружба між жінками все–таки може бути справжньою та плодотворною. Тобто, вони можуть дійсно від щирого серця радіти одна за одну, підтримувати у складну мить й давати підходящі поради, котрі в дійсності згодяться, а не будуть викинені просто–на–просто на вітер.
Особисто я вважаю, що дружба не залежить від статті людини чи інших її особливостей. Це тільки формальності, бо насправді бажання людини спілкуватися та дружити – це те основне, що є наріжним каменем у такій делікатній справі, й тільки це відображається на товаришуванні.
Якщо люди дратують одне одного, то, логічно, що приятелями вони не будуть. Проте якщо двом людям добре разом, байдуже, хлопець і хлопець, дівчина і дівчина, хлопець і дівчина, то чом би й не дружити у такому тандемі?