Кожна людина керує своїм часом, вона цінує кожну годну, секунду свого життя. Багато людей витрачають свій час на безліч дурниць, нерозуміючи, що його насправді так мало, і потрібно з розумом користатися ним.
З допомогою часу, ми можемо виміряти життя, хоча, ми неможемо побачити його він насправді існує. Можливо і на краще, ссьогодні люди не навчилися керувати часом. З однієї сторогни це погано, як би ми могли прискорити, чи заповільнити його, то б ми могли також і запобігти багатьох катастроф. Але не усі люди бувають хорошими, є і такі, які проявляють бажаття керувати часом лише у своїх цілях. Вони не задумуються про наслідки, як правило такі люди є самотніми, їм не вистарчає уваги.
Переважно усі люди відчувають цінність хвилини чи секнди, розуміючи, що за цю одиницю часу може статися все, що завгодно. Люди навчилися цінувати час, саме це вони зробили коли їм було важко пристосуватися до повсягденного життя. Як правило діти цінують час, коли запізнюються в школу або коли проводять у ній багато годин. Чоловіки і жінки старшого віку цінують свій час коли проводять його із своїми дітьми, онуками, або просто знайомими людьми. Хоча сьогодні ми витрачаємо багато свого часу на телевізор, компютерні ігри і інші дрібниці, все ж таки рано, чи пзно ми зрозуміємо усю цінність втраченого часу.
З вище сказаного можна зробити висновок, час це скарб, а кожна хвилдина втраеного часу-то втрачений час. Нам потрібно з розумінням віднестися до нього, оскільки він дан нам лише однин раз. Саме тому, на мою думку , час потрібно берегти і витрачати на те, що дійсно нам подобається, і що має сенс у нашому житті
Про час як скарб та ресурс прочитав цікавий матеріал у журналі “Експеримент”