Твір «Запорізька Січ»

Запорізька Січ – це великі скарби історії. Вона подарувала нам неймовірне число пісень, дум, легенд та повір’їв. Все це було написано та складено про запорізьких козаків, мужніх та славетних українських воїнів. У піснях та думах вони зображені у ролі вільних, талановитих та переповнених почуттям своєї гідності мужів. Навіть теперішні письменники та поети продовжують надихатися тою порою та пишуть нові твори про козаків та Січ.

Я читав, що першою в історії Січчю була Томаківська Січ. Вона була розміщена на острові Томаківка. Вона була не дуже добре укріплена, та згодом розвалилася. Потім з’являлися й інші Січі, більші та краще укріплені, які проіснували довгий час.
Сама Запорозька Січ мала навколо себе величезні вали, поверх яких стояли гармати для оборони Січі. На площі стояли курені. У куренях жили запорожці. Також там були будинки, школи, церкви, різні воєнні споруди.
Козаки здійснювали походи проти своїх ворогів, багато таких походів закінчувалися тріумфальною перемогою запорожців.
Запорожці здійснювали навіть морські походи проти поляків, османців та татар. Ці походи здійснювалися на чайках. Чайки – це морські судна, які вміщували приблизно п’ятдесят-сімдесят чоловік. Іноді використовувалися і більш великі судна. Усі кораблі вів за собою Кошовий отаман на своєму судні.
Козаки мали дуже непогану зброю для свого часу. Один козак у середньому мав добре заточену шаблю, декілька рушниць, порохівниці, жменю куль та нюрбернський квадрант для навігації.

Я дуже люблю вивчати історію Запорізької Січі та українського козацтва у цілому. У творах, які стосуються Січі, можна знайти багато прикладів людської мужності, відваги та мудрості. Я вважаю, що потрібно підтримувати пам’ять про цих українських лицарі, це буде надихати нові покоління людей на нові звершення.