загрузка...

Внутрішня драма головного героя роману Стендаля «Червоне і чорне»
Усі, хто читав твір Стендаля “Червоне і чорне”, відразу помітив складну долю головного героя, який заплутався серед сенсом свого життя та своїми поглядами. Якщо задуматись, то відразу помічаєшь забагато внутрішніх конфліктів. На перший погляд, автор у образі головного героя Жульєна Сореля відображує звичайну людину Франції в період Реставрації. Це той час, коли закінчується правління Наполеона, змінюється влада та погляди на життя, соціальні статки.

Стендаль не тільки гарно передає цінності та погляди того часу, він надає можливість читачу поглянути на психологічну картину героїв.
Завдяки психології, читач може вражатися, переживати незвичайні почуття, і звісно, спочувати головному герою. На долю Жульєна випало немало випробувань, він потрапив не в той час, о якому мріяв, жив не своїм життям, увесь час повинен був лицемірити, а головна його помилка – зрада коханню. Саме останній крок привів Сореля до страти, втрати усего, за ради чого він терпів насмішки, сам знущався над іншими. Насправді, кінець життя – кращій вихід з сітуації для головного героя, тепер йому не потрібно жити чужими поглядами та говорити чужі думки.
У самій назві криється протилежність – чорне і червоне, саме між цим відбувається боротьба у душі Жульєна. Щоб довго не висловлюватись, можна порівняти протиріччя добра та зла, саме ця неврівноваженість знищує його. Коли спочатку він сподівався прокладати дорогу у життя за допомогою шпаги, то тепер він зовні змінив свої погляди, почав говорити і робити так, як того хоче суспільство. Тепер він обрав іншу шановну роботу – патріархат.
Неможливо судити вчинки людей, у кожного є свої особливі причини, без яких нічого не стається. Нікому не відому, що сталось би з головним героєм, якщоб не відбулось страти, продовжувалось життя, чи не закінчилось би усе самогубством, адже довічно жити чужими поглядами неможливо, навіщо тоді життя?