Війна буває різна: громадянська, визвольна, за спадок, за границю в городі. Це конфлікт між державами, племенами, політичними або бандитськими угрупованнями, родичами, сусідами, друзями, співробітниками. Війна забирає життя ні в чому не винних мирних людей, калічить долі, озлоблює. Люди, які пройшли війну не можуть адаптуватися в мирному житті. Війна залишає дуже глибокі і невиліковні рани в душі. Це горе матерям і дружинам, сирітство дітям, голод і холод.

Сама божевільна війна – між братами по вірі. Люди, які закликають до братовбивчої війни, служать не Богові, а мамоні. Сусідні держави повинні жити мирно і дружно, допомагати один одному, як сусіди по будинку.
Ми живемо, на одному материку, маємо спільну планету. Воювати потрібно не з людьми, а зі своїми особистими гріхами. У Святому Письмі написано: Не вбивай, не вкради, шануй батьків своїх, не бажай дому ближнього свого, не бажай жінки ближнього свого… Закони Божі потрібно не тільки знати, ай дотримуватися. Віра без діла порожня.

Коли кожен буде воювати зі своїми особистими гріхами, тоді не буде війни. У православного віруючого зброя проти спільного ворога диявола – молитва, піст, сповідь. Захищати потрібно слабких жінок, дітей, людей похилого віку, тих які потребують захисту. Стріляти по беззахисних це не героїзм, це підміна цінностей від диявола. Свята, Блаженна Матрона перед смертю говорила своїм чадам: “Не ходіть на майдан”. Тепер всім зрозуміло який майдан мала на увазі свята Матрона.

Зміцнюйте брати віру, сідайте за стіл переговорів. Війна завжди закінчується мирними переговорами. Всі розсудливі люди хочуть мирного неба, бажають усім мирного неба. У кого родичі загинули у Великій Вітчизняній війні той не побажає ближньому війни. Поганий мир завжди краще будь-якої війни. Планета у нас одна. Миру всім, на всій планеті. Давайте жити дружно в мирі та злагоді.