загрузка...

Українська мова славиться своєю мелодійністю і співучістю. Українська народна пісня здавна вважається душею українського народу, його скарбом і гордістю. Вона як реліквія переходила з покоління в покоління. Великий український поет-драматург Михайло Стельмах часто писав у своїх творах, що українська пісня йде з українцем від народження до самої смерті, бо немає такої події, такого почуття яке б яскраво не відобразилося б в український пісні. За всю свої історію українській народ склав так багато пісень, що не вистачить цілого життя, щоб всі їх вивчити і заспівати.

Найчастіше у народних піснях відображається сила і воля українського народу, боротьба та патріотизм. Любов до рідної землі і боротьба за її незалежність – про це писали наші пращури, про це зараз співаймо й ми. Український народ дбайливо ставиться до авторів народних пісень. Найулюбленішими вважаться такі поети як: Маруся Чурай і Семен Климовський.

Але час не стоїть на місці. Йдуть роки, змінюються покоління, матеріальна культура вже немає такого значення як мала раніше. Незмінним лишається одне: українська пісня як і раніше ллється з вуст багатостраждального народу. Народ України продовжує справу своїх пращурів, та ніколи не забуває народні пісні. Вони як і раніше звучать у кожному домі, за столом, на святах, в горі та в радості.

У моїй сім’ї українська пісня займає особливе місце. Ще з маличка мене привчали любити і поважати народні пісню, любов до них мені прищеплювали мама, бабуся та тато. Українські народні пісні згуртовують народ, надають натхнення, наповнюють серце радістю і теплотою. Українська народна пісня завжди буди жити в серцях справжніх українців, незалежно від місця їх проживання. Той хто знає історію свого народу, той буде свято зберігати будь-яку пам’ять, навіть якщо це просто пісня.