загрузка...

Українська література
На сьогоднішній день українська література знаходиться на новому етапі, виникають нові напрями, способи передачі почуттів. Насправді, українська література, як і сама мова, дуже різнобарвна, переповнена почуттями, усі автор роблять саме це головною задумкою творів. Сама мова – одна з мелозвучніших у світі, кожне слово звучить, як пісня, тому не дивно, що більша частина літератури – пісні та вірші.

Українці люблять свою мову, а література – це історія самого людства, етапи його розвитку, саме тому кожна дитина, навчаючись у загальноосвітній українській школі вивчає відчизняну літературу. На цю тему можна розмовляти нескінченно, але починати все рівно потрібно з самого початку, з зародження літератури.
Початок не був зафіксован, про це можно лише здогадуватись, але до наших часів дійшла усна народна творчість. Якщо згадати легенду про талановитість українського народу, подарунок “пісню”, тоді все стає зрозуміло. Увесь час, коли людям ставало гарно і коли погано, коли душа переповнювалась почуттями усе закінчувалося піснею, вона забирала емоції людей, надавала полегшення. Можне навіть висловитись, що пісня надає духовних сил, завдяки їй люди живуть, переживають складні періоди життя.
Саме ці пісні переносяться через століття, ситуації міняються, але сенс творчості частіше залишается незмінним. Можливо, раніше погляди були складнішими, тому сьогоднішнім людям складніше зрозуміти навіщо стільки зайвих слів та висловлювань у творах, вони здаються не цікавими, сумними для читання серед молоді.
З того часу, коли українська література почала з’являтись на сторінках літопису, вона набула інший характер. Це був зовсім інший характер, тому що у творах був призів до дій, повстань, подих у людей, які жили я неволі. Представники письменників цього часу, це Тарас Шевченко, Григір Квітка-Основ’яненко та інші. Крім заклику, у творах можна спостерігати філософію життя, висміяні ситуації з уряду та життя керівництва країни.
На сьогоднішній день українська література характеризується творами письменників, де йде розповідь про життя людей. Вже майже нема творів, які призивають до повстань, змін, розрахунок йде на молодь, якій цікаво читати розповіді про життя, фантастичні події, детективи.
Світ не стоїть на місті. Зараз здається, що вже не стенеться ніяких змін в українській літературі, але час йде, через століття вже будуть інші люди, які по-іншому дивляться на життя, відповідно, чекаються зміни, оновлення.