Я живу в Україні. Для мене, моя Батьківщина є найкращою. Мені не потрібні інші землі, як би вони не вабили. Тут я народилася, зробила перші кроки, сказала слово мама, пішла до школи. Я впевнена, що на мене чекає світле майбутнє. Вчителі та батьки навчили мене, що рідну землю не обирають, потрібно цінити те, що маємо.
Моя Україна одна з найбільших країн у Європі. Її родючі землі ще здавна приваблювали зовойовників. Але вона не скорилася. Український народ завжди прагнув бути вільним. Захисники сміливо йшли до бою, вони не шкодували свого життя заради перемоги та майбутнього власних дітей.

Зараз Україна незалежна. Вона впевнено крокує вперед, змінюється тільки у кращий бік. В нашій країні дуже багато талановитої молоді, яка може, а головне бажає поліпшувати майбутнє рідної землі. Українці дуже доброзичливі. Вони з радістю прийдуть на допомогу тому, хто її потребує. Тут живуть працьовиті люди. Адже родючі поля не люблять ледарів. А які ж багаті врожаї потім збирають українські мозолясті руки. Навіть від роботи мій народ отримує задоволення. Працюючи, люди співають.

Скільки ж на Україні існує різних обрядів, традицій. Вони допомагають вірити в найкраще, що може бути у житті. Як чудово та щиро моя Батьківщина відзначає свята! І кожен, хто приїздить сюди, з впевненістю скаже, що тут цікаво. Україна багато років боролася за вільні права для рідної мови. Скільки утисків витерпіло її національне слово! Але зараз, ми повинні дякувати попередникам за те, що маємо змогу чути та насолоджуватися її милозвучними піснями.

Моя батьківщина подарувала світові багато видатних діячів, відомих у різних сферах життя. Я пишаюся своєю ненькою Україною. Це земля моїх предків, батьків. Тут я буду виховувати майбутнє покоління. Своїм дітям я також прищеплю любов та повагу до рідної землі.