загрузка...

Твір на тему “Соромно бути щасливим одному”. За романом Альбера Камю “Чума”
Прикладом літературного мистецтва ХХ століття в жанрі екзистенціалізм є роман А. Камю “Чума”. Головна проблема твору – поняття “людської свободи”. Перед людиною виникає важливе питання перед собою – невже людина щаслива, коли вважає себе вільною? Саме для вирішення цього питання з повною віддачею можна зануритися в цей роман.
З перших сторінок роману дізнаємося про зовсім різних персонажів. В них різні поняття, вони унікальні за своїм мисленням та світосприйманням. В кожного з них свій пріоритет, свої цілі в житті. Але одна риса зустрічається абсолютно у всіх – будь-яка дія направлена на благо лише собі і нікого більше.

Автор знайомить нас з мешканцями французького міста Оран. Кожен знає своє місце, працює, дехто порушує закони, дехто їздить по різним містам. Але в один прекрасний момент до міста завітала чума. Адміністрація міста з часом закриває всі магазини, школи, місто завмирає. Не відчуваючи небезпеку від чуми, городяни радіють від хвилин, які можуть витратит на себе. Адже на роботу не треба ходити, нарешті весь час можна робити все що заманеться. Але з часом такий ритм життя набридає. Така бажана свобода більше не в радість.
А чума все набирає обертів. гинуть літні, гинуть дорослі, гинуть діти. Містяни не можуть знайти ліки, влада усіляко намагається опанувати складну ситуацію. І кожен розуміє, що потрібно лише втекти з міста, і всі його проблеми зникнуть. А інші якось переживуть, адже це інші.
Коли наставав час можливості покинути місто з чумою, перед останнім кроком мислення кожного змінювалось. Горе змогло зробити те, що було відсутнє в попередньому житті – містяни згуртувалися, тепер чума для них загальне горе.
І лише так перемога над хворобою настане. Співчуття городян, допомога біль нужденним починає боротися зі страшною хворобою – чумою. Істина стала настільки явною для кожного і водночас для всього міста лише в тяжку годину. Адже в попередньому житті навкруги були егоїсти. Їх не цікавило життя невідомої людини.
Чи може бути щасливим журналіст Рамбер, коли знає що в миті його радощів в маленькому містечку Оран гинуть люди. Чи буде щастя контрабандисту Коттар від грошей, які заробив нечесним шляхом в тяжкі хвилини городян. Саме це хотів донести до нас автор. Миті радощів в пам’яті залишаться лише миттю. А спогади про нещастя товаришів, навіть незнайомих споганить ту радісну хвилину. Саме тому соромно бути щасливим одному.