Сім”я- це найрідніше і наближче серцю середовище. Це люблячі люди,які завжди зрозуміють та підтримають в будь-який момент , які знають нас із перших років нашого життя, з першого подиху, першого незграбного кроку. Рідна домівка-це місце,де тебе люблять, де кожен закапелочок знайомий, а з кожною місцинкою пов”язані свої,приємні серцю, спогади.
Мені шалено шкода за всі,сказані зопалу слова, за кожен раз,коли кололо серце матері,за кожну сварку із батьками,за те,що сказані багато років тому,слова,я смогла осягнути лише зараз. Адже,лише тепер я зрозуміла,наскільки мені пощастило,що виросла я у хорошій люблячій родині,де ще змалечку навчили любити та поважати ближнього, неустанно працювати,щоб досягнути чогось у житті, навчили й за себе постояти.
Час минає надзвичайно швидко… Незважаючи на те, що для власних батьків ми залишимось повік малими дітьми, скоро і нас осягне пора для створювання власної нової сім”ї.
Я намагатимусь зберегти й у власнй майбутній родині той самий затишок та спокій, що панував в середовищі,де я народилась і виросла. Намагатимусь пронести любов своїх батьків крізь роки, як приклад для наслідування і дарувати її власним дітям.
Адже сімейний вогник любові та затишку ,який запалюють батько з матір”ю ,у перші хвилини життя дитини,супроводжуватиме її протягом всього життя.
Дякуймо нашим батькам за незміряну любов та ласку,за безмежне розуміння та підтримку,поки ще не пізно, адже сім”я – то святиня кожного з нас. Це найважливіше у нашому житті. Дуже шкода,що дехто занадто пізно усвідомлює цю істину.