Роль пісні в житті нашого народу
Говорячи про українців – необхідно сказати що ми дуже давня нація, а наші пращури творили свою культуру, ідентичність, та духовність, за багато століть до прийняття християнства. На протязі всієї свої історії, наші предки склали величезну кількість:
казок;
билин;
приспівів та пісень.

Щодо посліднього пункту, тобіж пісень, то вони завжди відігравали особливу роль в житті нашого народу. Являючись найдавнішим, та в принципі і найпопулярнішим видом усної творчості українського нарду, пісні – це ті твори, без використання котрих, не обходились ні одні свята, весілля, чи застілля.

В народі кажуть що де б не знаходились українці, вони завжди люблять співати. Тому на протязі всього свого життя нас супроводжують пісні. Зразу після народження мами співають нам колискових пісень, пісня з нами в дошкільному та шкільному віці. Співають українці на роботі, та на відпочинку, а також в гостях, чи вдома. А які цікаві та неповторні українські весільні пісні, обрядові твори, на кшталт колядок та щедрівок. В історичних піснях наші предки прославляли своїх героїв та захисників вітчизни. Таким чином, незважаючи на стиль пісень, тому що вони можуть бути: обрядовими, побутовими, а також історичними, всі вони з задоволенням використовуються українцями, та відіграють дуже важливу роль в житті всієї нації, та окремо взятого її представника.

Підсумовуючи сказане, необхідно констатувати, що таке надбання нашого народу, як: пісні, а також, казки, прислів’я, легенди, билини та інші народні твори, відіграють особливу роль в формуванні нації, її зростанні, та передачі своєї ідентичності майбутньому поколінню. На рівні з нашою мовою вони стають неоціненним даром майбутнім поколінням українців. Тому все це треба берегти та примножувати, щоб не загубитись серед безліч культур народів світу, особливо серед тих агресивних «сусідів» та «братів», які не признають Україну, і говорять що нас ніколи не було і бути не може. Хоча наша нація була ще в ті часи, коли про московітів та других «добрих друзів», ніде в історії ще й згадки не було!