Чого тільки люди не придумують для того, аби спростити собі та іншим життя. З одного боку – це, безумовно, правильно, оскільки для чого виконувати ту роботу, якою можуть зайнятися інші, приміром ті, хто не здатен на те, на що спроможний мозок високоосвіченої людини?

Ми живемо для того, аби знаходити відповіді на складні запитання, тому чому б не почати усе з елементарного – відтворювати людей у їхній подобі та з їхніми навичками. Так, це називають примітивним, оскільки на нинішній день учені намагаються винайти пристрій або бодай механізм дій, який зуміє зчитувати думки людей, перетворюючи картинку в голові та картинку на екрані монітора. Отож, винайдення роботів привернуло увагу багатьох.

Дехто сказав, що то абсурд, адже є людина і ніщо не зможе стати подібним до неї (версія віруючих людей, котрі дотримуються слів Творця, що прирівнювати нас, живих людей, до когось–чи–чого іншого – це гріх), проте є також думки, що роботи – це ще один крок вперед, саме те, що на максимум спростить життя кожного з нас. Більше нічого поки що сказати не можна, аж поки ми самостійно на власні очі не побачимо принцип роботи цих надприродних роботів.

Можливо, це справді корисний винахід, яким користуватимемося якщо не ми, то майбутні покоління, однак перевершити людину та її розум ніколи ніхто й ніщо не зуміє.