Чесно кажучи, я просто терпіти не можу будь-які несподівані зміни, котрі не тільки застають тебе зненацька, а ще й тривають настільки довго, що через це нереально не дратуватися. Ремонт – це саме те явище, котре я ненавиджу, оскільки все навколо перетворюється на старий брухт, опинившись у руках хаосу та гармидеру.

Коли вдома ремонт – це, на мою думку, ототожнення до кінця світу, адже все чомусь в буквальному сенсі падає, крушиться й руйнується. В такі періоди я відчуваю страшенний дискомфорт, однак результат у більшості випадків вартий цього. Після ремонту все стає іншим, а заходити у нову кімнату – то як змінювати свій світогляд. Все чисте, наче білий аркуш, на котрому тільки можна починати писати. Гадаю, такі зміни є вельми доречними й інколи конче необхідними.

Приміром, коли людина потроху втрачає себе, гублячи серед інших, «ремонт» свідомості допомагає уникнути чимало помилок та перетворити недоліки на окрему зброю, налаштовану проти того, хто захоче потурбувати спокій її господаря. То якісні зміни, бо ремонт ніколи не затівають просто так, коли захотілося. Це означає, що варто змінити старе, аби не застрягти у тій часовій петлі, котра може затягнути, не даючи жодного шансу реалізовувати себе і надалі. Однак разом із цим не варто забувати, що все нове – то дуже добре забуте старе.