ПРО МОВУ

«Як парость виноградної лози,плекайте мову,»- писав про мову та її чистоту відомий український поет М.Т.Рильський.
Що для кожного з нас є мова? Це – мова рідна,мова наших батьків,мова нашого роду і народу. З дитинства пізнаємо свою мову. З першими словами «мамо», «тато», «сонце», «квітка», «пташка» приходить її розуміння. Починаючи говорити,разом з тими словами дитина вбирає красу і мелодію мови.

Дуже важливим на цьому етапі є розвиток мовлення. Тому батьки повинні багато говорити нових слів. Головне,щоб вони звучали чітко і були зрозумілими для дитини. Також важливим є читання невеличких казок,віршів,співання колискових. Саме так і вивчається мова. В родинному колі,з уст неньки та батька.

Яким же тернистим був шлях української мови,доки вона не стала державною мовою незалежної України. Відомі письменники і поети поклали своє життя на олтар боротьби. І це була боротьба за те,щоб мова наша рідна звучала над ланами і над річками. Щоб мова стала саме мовою чудових літературних творів.

І.П.Котляревський став зачинателем,основоположником нової української літератури. Поему «Енеїда» він написав живою мовою українського народу. Його традиції продовжили Г.Квітка-Основ’яненко,Марко Вовчок,Тарас Шевченко. Досить складним був шлях встановлення державності України в 1918 році. Поети і письменники прагнули розкрити у своїх творах неповторність,мелодійність мови. Вони черпали теми і образи із сучасності. І мова зацвіла неповторними барвами.

Сучасна мова,мов живий організм. Вона живе життям свого народу. З’являються нові слова у мові. Сучасні письменники і поети по-новому змальовують реалії нашого життя. Різні творчі проекти спрямовані саме на популяризацію нашої мови. Молоде покоління прагне вільно володіти мовою свого народу.