загрузка...

Причини та наслідки еволюції образу Сехісмундо (за драмою Кальдерона “Життя – це сон”)
Причини еволюції особистості Сехісмундо, головного героя барокової драми іспанського драматурга П. Кальдерона «Життя – це сон», полягають, на мою думку, у впливі оточуючих людей.
Ми вперше бачимо принца Сехісмундо у в неприступній вежі, закутого в кайдани. Він і не здогадується про своє шляхетне походження, ніколи не бачить людей, і без кінця жаліється на свою тяжку долю. Принц не знає також про те, що перед його появою на світ було складено гороскоп майбутнього правителя, і зірки вказали на те, що народжений хлопчик стане жорстоким тираном.

Відтак батько Сехісмундо наказав сховати сина у вежі і ніколи не випускати. Плинули роки, і серце короля пом’якшало: принца звільнили з ув’язнення. Та дізнавшись про причину своїх страждань, спадкоємець трону перетворився на безжальну й підступну людину, він прагнув лише до помсти усім, хто причетний до його злиднів. Таким чином, від меланхолії та жалю до самого себе герой драми переходить до нестримного холеричного гніву. Опинившись в оточенні людей, які свого часу не пожаліли юного принца, Сехісмундо стає таким самим жорстоким та безпринципним. Фактично, пророцтво збувається.
Знавіснілого від люті принца знову саджають за грати. Але відбувається неочікуване: народ звільняє його, адже Сехісмундо законний спадкоємець влади, до того ж він молодий, люди не знають його лихої вдачі і сподіваються мирного й справедливого правителя. Після цього ми бачимо нові кардинальні зміни у характері стражденного принца. Він усвідомлює величезну довіру, відповідальність перед цілим народом, який повірив йому. Принц виходить з ув’язнення новою людиною – він пробачає батькові, присягає йому на вірність і позбавляється будь-яких думок про помсту.
Еволюцією образу Сехісмундо автор хотів показати у алегоричній формі, що свобода для кожної людини полягає не у відсутності кайданів і кари, а у свідомому визнанні своїх обов’язків перед суспільством.