«Слово о полку Ігоревім» це патріотичний твір нашої історії, який оповідає про невдалий похід князя Ігоря Святославовича проти половців. Незважаючи на невдалий результат бою з половцями, твір несе в собі оптимізм і надію на світле майбутнє, деякий заклик на єднання князів та захист цілісності землі Руської.
Страшний ворог Русі — половці. Вони добре озброєні та згуртовані, з швидкими конями, з катапультами, для захвату міст мали величезні самостріли, тятиву арбалету натягували разом п’ятдесят чоловік. Воюючи на землі Руській, вони рухались з дружинами та дітьми в похідних будинках на возах.

Мета походу князя Ігоря, на жаль, не обґрунтована. Ним рухають марнославство і сліпі амбіції. Від того князь організовує напад невеликим військом на цілу армію половців. Засліплений жаданим визнанням, Ігор вступає в бій проти ворога, один без підтримки інших князів, що приводить не тільки до поразки, але і смерть його брата Всеволода. Окреме місце в «Слові» займає мати-природа, яка шляхом знамень намагається вказати князеві на марність його дій, які він на великий жаль ігнорує. Половці оточили Ігоря. Бій був великий, про який ще не чули. Чорна земля була кров’ю залита. Хоробро билися, але впали голови. Однак, тут важлива не мета походу, а його наслідки і урок, який виносить князь Ігор, після нерівної битви.

Святослава, батька Ігоря, славили за визволення Русі, а Ігоря всі осудили за смерть брата Всеволода і загибель всієї дружини. Під час перебування в полоні у хана Кончака, князь знаходить в собі мужність визнати, що вся його політика провальна, а міжусобні війни лише послаблюють державу Русь. Ігорю стає соромно і гірко за своє ставлення до простого народу, за почуття честолюбності, його засліплення славою, що спричинило за собою смерть невинних воїнів-дружинників і селян. Поразка Ігоря Святославовича мала погані наслідки для всієї Русі. Половці використали боротьбу між князями русичами. Ось що робить братовбивча війна з колись могутньою і багатою країною. Ярославна узагальнюючий образ жінок і дівчат, яким притаманні вірність і любов, переживання за життя рідної людини.