Співучий наш народ український! Співали, ідучи в поле до роботи й поверталися зморені, також із піснею. Співали на відпочинку. І пісень же тих було складено! Про запорізьке козацтво, про звитяжних отаманів, жартівливих і трагічних, про кохання й зраду. З пісень ми дізнаємося про минуле нашого краю, про біль та сподівання народу, про його надії. Всі ці пісні є народними, до нас не дійшли відомості про їх авторів. Та збереглися в народі перекази про надзвичайну дівчину – Марусю Чурай, автора наших знаменитих пісень.
Народилася Маруся Чурай близько 1625 року в козацькій сім’ї. Батько, Гордій Чурай, героїчно загинув, коли кинувся на допомогу Богдану Хмельницькому. Дівчина залишилася з матір’ю Горпиною. В місті Полтава зростала Маруся і розвивався її пісенний талант й набирався сили чудовий голос.
Маруся пристрасно покохала козака Грицька. Він брав участь у національно-визвольній війні проти панування поляків. Маруся сумувала за парубком і написала пісню «Засвіт встали козаченьки”. Свою тривогу за долю Грицька дівчина вилила в пісні «Віють вітри, віють буйні». Коли козак повернувся з війни, то зрадив кохання, знайшовши собі багатійку.
Палкій Марусиній душі неможливо було змиритися зі зрадою, з втратою коханого, пробачити нанесену смертельну рану. Весь біль зрадженої душі вилився в пісні «Ой не ходи, Грицю». В ній відкрилася страшна помста, яку нібито скоїла Маруся.
Ліна Костенко в своєму віршованому романі «Маруся Чурай» виклала свій погляд на події. Вона вважає, що Маруся хотіла отруїтися сама, а Грицько випив чи то випадково, чи з жалю, що Маруся не хотіла йому пробачити.
До особистості Марусі Чурай зверталися й інші українські митці слова – Левко Боровицький, Ольга Кобилянська, Степан Руданський та інші.
Життя Марусі Чурай було коротким. За звинуваченням в отруєнні козака, Марусю засудили до страти. Закоханий в неї Іван Іскра добився гетьманського наказу на її помилування в пам’ять батькових заслуг. Проте довго Маруся не прожила. Розкаюючись в злочині, поетеса померла.
Нам в спадщину дісталися Марусині пісні, в яких втілена душа її, закохана й пристрасна, сповнена любові.
Маруся Чурай і її пісні прекрасні, як і легенди про дівчину. Вони невмирущі, і в двадцять першому сторіччі лунають пісні Марусині, й переживають дівчатка трагічну Марусину любов, співчуваючи її.