Основні цінності епохи Просвітництва
Просвітництво – широкий ідейно-інтелектуальний рух другої половини XVII-XVIII століття, зумовлений антифеодальним настроєм населення Західної Європи. Просвітництво впливало на усю сферу духовного життя суспільства – філософію, політику, економіку, релігію, культуру.
Представники течії, серед яких видатні мислителі світу: Вольтер, Д. Дефо, Дж. Свіфт, Й. В. Гете, Ф. Шиллер, Д. Дідро, Ж. Ж. Руссо, Ш. Л. Монтеск’є та ін., – найвищою цінністю суспільства вважали щастя людини, яке можливо досягнути шляхом перебудови суспільства згідно з засадами розуму, схилялись до теорії природного права.
Внаслідок несправедливості, соціальної нерівності та приниження населення, спричинених діями феодальної влади, законами церкви та неосвіченістю людей, ідеологія Просвітництва сформована на пріоритетах свободи людини, розвитку її природних здібностей, громадянського виховання та розповсюдження освіти серед населення.
Рушійною силою у прагненні мислителів до зміни суспільства та перебудови світу на краще був розум. Завдяки ідеям Просвітництва XVIII століття також отримало назву Доби розуму.
Переконані у здатності розуму до перетворення суспільного життя та з вірою в безмежну силу знань просвітники пропагували науку. У ХVII ст. з метою поширення наукових знань і підтримки досліджень вчених у державах Європи відкривались академії, наукові товариства, з’являлись приватні бібліотеки, друкувались наукові, філософські видання. Вершиною епохи Просвітництва вважається «Енциклопедія, або Тлумачний словник наук, мистецтв і ремесел», видана Д. Дідро та Ж. Л. Д’Аламбером у 1751 році.
Представники Просвітництва продовжили традицію гуманізму епохи Відродження: утверджуючи цінність особистості незалежно від її соціального походження і майнового стану, та вірячи у те, що природа наділила кожну людину добром, свободою, справедливістю, їхня ідеологія полягала у єднанні людства на основі природи і розуму.
Таким чином, цінностями епохи Просвітництва передусім є вільна, щаслива людина, її всемогутній розум та світло пізнання в усій сфері духовного життя населення, які зможуть побудувати освічене суспільство та вдосконалити світ.