Осінній ліс
Золота осіння пора зачаровує величчю своєї неповторної краси. Від магічного дотику чарівниці осені все навкруги набуває дивовижних змін. Але особливо прекрасним постає перед нами осінній ліс!
Прогулянка осіннім лісом не залишить байдужим жодного.

Все навколо палає яскравими теплими фарбами, недарма осінь називають золотою. Головний колір лісу в цю пору саме золотий, але видніється поміж гілок і червоне, коричневе листя. Дерева красуються своїм ошатним одягом, шепочуться між собою сухим листям, ніби прощаються до весни і з останніми словами повільно скидають листочки додолу. Але перед тим, як встелити яскравим килимом землю, прохолодний вітер підхопить листя та закружляє його в повільному танці. Лише пишні вічнозелені ялини та сосни замріяно мовчки спостерігають за осіннім лісовим балом.

З-під опалого листя видніються боровики, підберезовики та опеньки. На кущах червоніють ягоди шипшини та калини, а поруч низько опустила своє важке від плодів гілля горобина. А той самий невгамовний вітер розносить п’янкий аромат дозрілих ягід по всьому лісу.
Осінній ліс наповнений тишею і спокоєм, які інколи порушує шурхіт листя або звуки тварин, які старанно готуються до зими. Швидко стрибає з гілки на гілку прудка білка, розносячи по своїх схованках горіхи та шишки. Повільно, але впевнено готує із сухого листя та гілок свою зимову постіль їжак.

Ховаються в землю ящірки та вужі. Час від часу лісову тишу порушує скрекотання сороки, стукіт дятла та цвірінькання горобців і синичок. Лісові мешканці використовують останні сонячні дні, щоб запастись щедрими осінніми дарами та підготувати затишне місце для зимування.
Радо зустрічає ліс і гостей: людей, які завітали в пошуку грибів, ягід або гарного настрою чи натхнення. Осінній ліс щедрий для всіх!