Осінній день такий непередбачуваний: може зігріти нас теплом бабиного літа в жовтні та здивувати першим снігом у листопаді. Він зачаровує різнобарвним листям, що вкриває все вишуканою ковдрою та приваблює людей своїми кольорами – від жовтогарячого до яскраво-червоного та коричневого.
Усе в природі перетворюється, наче хтось невідомий чаклує над кожним деревцем, кожною квіточкою, кожною травичкою, змінює їх вигляд, кольори, занурює в глибокий сон. Вони,безумовно, прокинуться навесні, але це буде нескоро.

З кожним днем вітер стає все сильнішим і примушує людей одягатися тепліше, ховатися у своїх домівках. Землю часто огортають тумани.
На небо нерідко набігають сірі важкі хмари, закривають собою всю блакить, і дрібний дощик починає співати свою сумну пісню. Потім він перетворюється на сильну зливу, може не припинятися протягом кількох днів.

Аж ось з’являються нерішучі промені сонечка. Вони вже не в змозі прогріти землю, а тільки нагадують про тепло літніх днів. Саме в цей час можна сміливо йти до лісу та збирати там чудові гриби: печериці, боровики, лисички та підберезники. Часто вони ховаються під опалим листям, але досвідчений грибник їх обов’язково відшукає та відправить до свого кошика. Буде чим поласувати взимку!

А куди поділися пташки, які так дружно сідали на гілочки дерев і виспівували влітку? Більшість із них відлітає до вирію, де їм буде тепло та затишно, а ґави, синички, горобці, голуби, що залишилися, стурбовані пошуками їжі та кращого місця для зимівлі. Для кожної комахи та тварини осінній день – підготовка до зими, вони також намагаються не гаяти часу.
У такі дні людей часто огортає невеселий настрій, а поети, художники та музиканти створюють свої шедеври.
Ось таким – дивовижним і чарівним, сумним і радісним – може бути осінній день.