Дорогоцінне життя
Найцінніше і найкрихкіше – життя. Воно дається нам з небес , як подарунок. Народившись на світ, перше, що ми бачимо, мамині очі. Очі щасливі і повні слів. Від радості і почуттів, які переповнюють її материнське серце. Чому ж у неї на очах сльози? Вона знає, що життя складна річ. Життя прожити – не поле перейти. У ньому дуже багато запитань і так багато відповідей. Як складно у ньому не заплутатись і обрати правильну дорогу. Це надзвичайно важливо, адже воно єдине. Іншого немає і не буде ніколи.

Моє життя наповнене різними пригодами і подіями. Кожен день дає мені зрозуміти декілька важливих для себе речей. Не буває пустих днів. Кожен, щось в собі несе. Такі дні і складають сутність життя. Я прекрасно розумію, що моє життя прекрасне. Адже я можу любити, жити, вчитися, спілкуватися. Це дорогоцінна можливість, якою потрібно користуватися сповна. Не всі люди можуть похизуватися цим. Я вважаю, що своє життя потрібно наповнювати ще й тим, щоб покращувати життя тих, хто цього потребує. Адже не завжди все залежить від людини, інколи потрібна допомога інших.

Моє життя кожного дня наповнюється новими барвами, адже, наприклад, сьогодні я знайома із десятьма людьми, а завтра спілкуюсь ще з двома. І ці двоє розповідають мені те, що я ніколи не чула. Таким чином, моє життя наповнюється новим разом із їхнім. Тепер наші життя пов’язані невидимою ниттю. Таке сплетінь душ і подій.

Я б не хотіла знати, що станеться в моєму житі завтра. Рахую, що це має залишитися сокровенною таємницею. Не розумію тих, хто звертається до екстрасенсів і магів. Думаю, що так можна проґавити справжнє і дорогоцінне.
Дуже хочеться, аби життя тривало вічно і на Землі не було місця хворобам і горю. А також неймовірно сильно хочу і бажаю, щоб ми цінували кожен подих і кожен день, що проводимо на цій прекрасній Землі.