Моє рідне село
Життєвий шлях людини починається із малої батьківщини – місця, де вона народилась та провела роки свого дитинства. Таким місцем для мене є моє рідне село. За період, який я прожила тут, мені знайомі кожна вулиця, будинок та мешканець. Все це рідне і незабутнє.
Моє село розташоване на березі річки Південний Буг. Його територія та чисельність населення є досить великими. Охочим оселитись тут подобається близьке розташування села поряд з містом, зручні комунікації й разом з тим спокійне тихе сільське життя та мальовнича природа.

У селі працює гарна школа, оснащена сучасним обладнанням, що дає змогу дітям здобувати якісні знання. Селяни завжди можуть розраховувати на своєчасну допомогу у місцевій лікарні. Також для їхніх потреб завжди відкриті пошта, клуб, місцевий музей, бібліотека, аптека та магазини.
Влада села організовує різні масові культурні заходи, у яких селяни також беруть активну участь. Мені дуже подобаються наші народні концерти, тут можна познайомитись з місцевим фольклором. На мою думку, саме в селі особливо шанобливо оберігають та продовжують стародавні звичаї та традиції.

Милують очі прекрасні природні пейзажі, які оточують рідне село зі всіх сторін. З одного боку його омивають води величної річки, в якій купають своє гілля витончені верби. Омилували це місце і білі лебеді, кожного року вони радують своїм візитом місцевих жителів. З іншого боку села розкинулись фруктові сади та мальовничий парк. Тут люблять проводити своє дозвілля і дорослі, і діти. Далі видніються безмежні поля, вони вітаються з селом шелестом золотого колосся пшениці, ячменю або уклоном привітних соняхів. Незалежно від пори року моя мала батьківщина завжди прекрасна, мила і рідна серцю своїми неповторними місцями, добрими, привітними людьми та незабутніми спогадами.