загрузка...

Мій улюблений герой.

Протягом всієї історії життя людей, вони постійно намагаються шукати героїв. І це не дивно, герої потрібні людям, щоб вчитися чомусь доброму та правильному, вірити в найкраще. Герої становляться для нас прикладом. Хтось захоплюється героями воєнних баталій, для когось героєм стане улюблений письменник чи історичний діяч, а хтось захоче бути схожим на героя улюбленого фільму або книги.

Я дуже люблю читати, тому моїм улюбленим героєм стала дівчинка Поліанна, головна героїня книги Елінор Портер «Поліанна». І хоча вона є вимишленим персонажем, я вірю, що кожен із нас може стати таким, як вона. Поліанна народилася у бідній сім’ї місіонера, її батьки все життя посвятили допомозі іншим людям тому і не накопили багатства для себе. У віці одинадцяти років Поліанна залишилася сиротою. Її відправили до багатої тітки на виховання, але тітка Поллі зовсім не зраділа приїзду племінниці. Незважаючи на будь які труднощі, а їх в житті маленької дівчинки було дуже багато, Поліанна раділа. Секрет полягав в тому, що дівчинка грала у гру, якої навчив її батько, «гра у радість». Головним правилом гри було знайти у будь-якій ситуації причини для радощів. Коли вона була зовсім маленькою, їй подарили милиці з пожертвувань, але батько пояснив, що вона може радіти тому, що милиці їй не потрібні. Так підростаючи, Поліанна вчила інших людей грати у свою гру, всіма засобами вона допомагала кожному, кому потрібна була допомога. Так вона знайшла сім’ю для безпритульного Джиммі, вселила надію на одужання хворій Міссіс Сноу, допомогла бідному та хворому хлопцю Джеймі.
Все містечко, в якому проживала Поліанна, дуже її любило. В кожній сім’ї, де вона з’являлася щиро любили цю дівчинку. Історія Поліанни вчить нас залишатися оптимістами в будь-якій ситуації, відчувати вдяку за те, що ми маємо, допомагати іншим. Кожному з нас є багато чому повчитися в цієї милої дівчини.