Я й уявити не могла, що коли–небудь у мене з’явиться найкращий друг сильної статті, оскільки завжди гадала, що справжня дружба буває тільки між дівчатами, одначе, на щастя, помилилася.

Дружба із дівчатами – це гніздо змій, де або тебе, або ти. А ось із хлопцями все навпаки – можна поводити себе більш щиро та розкуто, не боячись, що після цього за спиною тебе обговорюватимуть. Мого найкращого друга звуть Тарас і ми дружимо уже шість років. Він знає мене краще, ніж будь–яка інша псевдо–подруга, котрій, відповідно, я не довіряю, на відмінну від Тараса.

Перший час я гадала, що йому набридне спілкуватися зі мною і мені знову доведеться повертатися до лігвища кобр, котрі тільки шукають слушного моменту, аби вжалити якомога болючіше. Але цього не сталося. Тепер Тарас – це моя підтримка, опора й «ходячий порадник», як я його часто називаю жартом.

Ми вигадуємо одне одному кумедні прізвиська, дивимося разом комедії або містику, яка змушує Тараса навіть пищати, поки я вдаю, що мені геть не страшно, а також разом інколи готуємо різну смакоту, змагаючись у цьому.

Поняття не маю, що б я робила без Тараса, адже у будь–якій ситуації я можу звернутися до мене і він не кине, не відмовить, а то і є найголовніше! Незважаючи на дрібні сварки, приміром через вибір фільму (бойовик чи драма), ми продовжуємо дружити, тому і я з впевненістю можу сказати, що дружба – одне з найціннішого, що є у нашому житті.