Мій клас – це моя друга родина, де однокласники мої брати і сестри, а вчителька – наша добра матуся. Кожного ранку ми збираємося, щоб отримати життєві уроки від турботливої та чуйної вчительки. Уроки пролітають так швидко, що ми не встигаємо навіть втомитися. Тому в нас дуже багато енергії на перервах, які сповнені веселими іграми та розмовами з друзями.

Наш кабінет надзвичайно гарний. Він – наш дім, у якому ми почуваємо себе затишно та безпечно. Я люблю це місце, адже завдяки душевній атмосфері сюди хочеться приходити кожного ранку, швидше збиратися до школи. Звичайно, без сварок ми не обходимось. Але, як і у дружній родині, ми все-таки йдемо на примирення і розуміємо, що нам вчитись разом ще багато років. Однокласники – це моя підтримка, опора. Я ціную кожного, адже всі різні і мають свої унікальні характери. Мені подобається, що в кожному можна розгледіти щось особливе.

У моєму класі дуже багато цікавих, веселих історій, що запам’ятаються назавжди. Ми дуже дружні, підтримуємо один одного. Я знаю, що завжди можу звернутися з питанням до однокласників, адже вони не байдужі. На мою думку, цю дружню атмосферу сформовує нам наша вчителька. Вона знає, як виховати дітей так, щоб вони були добрими та чуйними один до одного. Наша вчителька добре знає що робити в будь-якій ситуації. Я хочу, щоб вона завжди була у нашому житті.

Літом ми з однокласниками все одно тримаємося разом, адже нас поєднує багато спільного. Ми настільки стали дружніми, що жодні вихідні чи свята не проводимо один без одного. Перед Новим Роком ми гуртом прикрашаємо наш клас, на перервах граємо в сніжки та катаємось з гірки. Наша вчителька завжди хвилюється за нас, тому на перервах часто грає з нами.
Я люблю свій клас, бо мої друзі навчаються разом зі мною, саме в школі ми познайомилися та пізнали всі радощі дитинства.