Всі москвичі, на думку Булгакова, поділяються на дві групи. Перша — це члени МАССОЛІТа, тобто однієї з найбільших літературних асоціацій столиці. Входять туди літератори, створюючи масову літературу.

Друга ж група — це ті, хто хотів би стати її членом. А привабливість її полягала в тому, що письменники, які створюють актуальні та ідеологічно витримані твори, отримують за це абсолютно нереальні для того часу матеріальні блага: пропуск в «Грибоєдово», точніше, в його дуже гарний і дешевий ресторан, а також квартиру в будинку з мармуровим фасадом, хоча це відбувається в той час, коли «квартирне питання» псує жителів столиці. Крім того, письменники мають право на відпочинок в санаторії і творчу путівку. Щоб мати все це, достатньо стати володарем членського квитка МАССОЛІТа.

Треба сказати, що багато з тих, хто має членський квиток літературної асоціації, є, на думку автора, письменниками тільки за професією, але не за велінням душі і наявності літературного таланту. І багато членів МАССОЛІТа самі це усвідомлювали. Так, Іван Бездомний погодився з Майстром, визнавши свої вірші жахливими. Інший поет, Рюхін, по дорозі з психіатричної клініки, куди він відвіз Івана, навіть впав у депресію, задумавшись про те, що і як він пише. Висновок, який зробив Булгаков його вустами, невтішний: «слава ніколи не прийде до того, хто складає погані вірші». І той же Рюхін пояснює, чому література, що випускається МАССОЛІТом, погана: «Не вірю я ні в що з того, що пишу!»