Всі в дитинстві чули від наших мам та батьків казочки, вони були абсолютно різні: трагічні, веселі, повчальні. І всі ми маленькі під них засинали. Але віднедавна виникло гостре питання чи добре взагалі читати казки, адже так завжди є погані герої, і що це шкодить дітям, та їхній дитячій психіці.

Обгрунтовуючи це тим, що дитина не повинна чути негатив,  а якщо і казки то лише хороші, де є лише хороші, та добрі казкові герої. Також є думка, що казки це дуже погано, так як там відбувається таке, що у реальному світі не можливо – феї, розмовляючи тварини, казкові світи, і ніби через це, дитина втрачає відчуття реальності,  і з дитинства буде чекати від світу те, що не варто,  і що це може викликати певні психічні розлади в дитини в підлітковому віці, коли вона стикнеться з іншим, жорстоким, справжній світом.
Звісно, кожна думка має право на існування, вони повністю обгрунтовані та мають свої підстави. Я ж займаю іншу позицію. Я категорично «за» казки. Я вважаю, що маленька дитина, вона на те й маленька, щоб слухати казочки, навіщо дитині з малих літ показувати всю «жорстокість» реального світу? Невже правильніше розповідати дитині про високі ціни на пальне, на газ чи комунальні послуги?

Чи невже правильніше дитині розповідати про війни і суперечки?
На мою думку,  в маленькому віці дитини їй потрібен лише позитив, нехай хоч в дитинстві діти будуть справді щасливими не знаючи тих дорослих проблем. Дітки – це малесенькі казкові створіннячка в яких потрібно закладати лише добро та весь позитив!