Ідея мужності, відданості Вітчизні у повісті М. Старицького «Облога Буші»

Українська історія знає багато героїв, полководців та діячів мистецтва, які боролись за свободу та процвітання рідного краю. Але є багато народних героїв, про яких мало кому відомо, та їх вчинки принесли країні не менше добра. Їх подвиги та імена нікому не відомі, але вони боролись, не жаліючи свою життя і загинули в нерівному бою. Саме про таких героїв розповідає повість «Облога Буші», написана М.Старицьким.

В творі автор торкнувся подій, які відбувались біля фортеці Буші на Поділлі в 1654 році. В той час польське військо впевнено просувалось на Схід, а полк Богдана Хмельницького чекав підмоги. Щоб дати українському війську необхідний час, жителі містечка ціною власного життя затримали поляків.

Приводом для написання твору стала подорож автора по Поділлю, де він відвідав містечко Буші, бачив розвалини фортеці і чув історію про відданість його мешканців. Захищаючи себе, свої рідних і місто від ворога, вони здатні біли віддати навіть життя, але не гідність та честь. Нехай козаки та прості люди знали, що проти поляків їм не встояти, але їм потрібно було не пропустити ворога далі и дочекатись підмоги. Вони стояли стіною, до останнього, а якщо гинули, то забирали із собою як найбільше ворогів.

Не тільки козаки, а й молоді дівчата – Катря і Орися – приймають нелегке рішення іти на смерть. Вихована козаком, Орися дуже боліє за рідний край. Її мати обрала свого часу смерть, але не підпустила ворога. Драми додає те, що коханий Орисі, перейшов до ворогів, і внутрішній конфлікт розриває серце дівчини. І вона обирає героїну смерть як порятунок від тяжкого вибору, тим самим рятує фортецю.

Автор добре зрозумів та пояснив своїм читачам, що без відчайдушних, але нікому невідомих героїв, не було б гучних перемог української армії, які оспівували в піснях і віршах.