загрузка...

Хлопець Толя, головний герой повісті «Блакитна дитина», котру написав А.Дімаров, не був насправді тією блакитною дитиною, янголом він також не був. Він був звичайним хлопчиною, який мав свої радощі та прикрощі, у житті якого траплялося багато різних історій та пригод, як добрих так і поганих.
Незважаючи на свої бешкетування, Толя вмів помічати багато важливих в житті речей, такі як дружба, мріяння, відповідальність, повага, також він прагнув до справедливості. Окрім цього всього він мав тонке почуття краси до оточуючого середовища та нестандартного гумору.

Перед читачем зростає образ зацікавленої у житті дитини. Толя, на протязі всієї повісті показаний як допитлива та активна дитина, яка не любить одну й ту саму роботу, він завжди хоче чогось нового. Виконуючи одну роботу він легко перетворює її в цікаву пригоду. Він має безмежну фантазію, в його діяльності будь-яка робота стає грою. Також він дуже працьовитий хлопчина, котрий завжди допомагає батькам.
В цей же час Толя має й негативні риси. Наприклад, ледарство, всі люди трохи ледачкуваті, це не страшно, але його бешкетливість не мала меж. Через яму, викопану ним, дядько Матвій міг зламати собі всі ребра. А стрілянина за рогатки по рідному брату дійсно не можна назвати добрим вчинком.
Як висновок, можна сказати, що герой повісті А.Дімарова, Толя, робить багато помилок, дурних вчинків, при цьому усвідомлюючи наслідки своїх бешкетувань, він має мету змінитися, ніколи більше не повторювати таких помилок та поганих витівок, адже цим він завдавав прикрощі своїм знайомим. Тому, його можна назвати хорошим хлопчиком.