Кожна людина за своє життя чула слово географія, навіть дитинка щойно народжена стикається з природою,  а як відомо – географія – це і є наука, про землю.
Багато дітей, вивчаючи у школі географію, не дуже полюбляють цей предмет, вважають його дуже важким, тим, що не можна вивчити та запам’ятати, а деякі взагалі кажуть, що це не потрібний предмет, який треба виключити зі шкільної програми.

І чесно кажучи – я була в числі цих дітей. Коли я стикнулася в 7 класі з, страшною, на перший погляд, величезною, грубою книжкою, і прочитавши декілька сторінок,  я відразу зрозуміла, що це явно не моє. І звісно,  я її знала дуже погано.
Проте, пройшли роки, забувши шкільну географію,  я стикнулася з «світом», почала подорожувати, відкривати для себе нові краї, країни та простори, плаваючи у найглибших та найширших річках і океанах світу, і як не дивно, я заради своєї цікавості почала про ці місця дізнаватися, читати, і я захопилася.

Я почала читати і буквально вчити географію, звичайно оцінки мені за це ніхто не ставив, але для себе  я відкрила безліч цікавих фактів про світ, тварин та природу. Виявляється світ настільки цікавий і різноманітний, він повний відкриттів.
Для себе я відкрила географію у зовсім новому світлі,  я її так полюбила, як не любила ніколи ніяких шкільний предмет, звісно мені було не цікаво це в школі, тому, що як кажуть: «краще один раз побачити, ніж сто разів почути». І це дійсно,  я лише коли побачила сама, тоді я це для себе і зрозуміла, і якби переді мною не «розпиналася» вчителька географії , мені це не допомогло. Вчимося ми на своїх помилках!