«Енеїда» І. Котляревського – відтворення сердечного тепла, тонкого гумору і живих барв своєї батьківщини»
В творі Котляревського «Енеїда» письменник відкриває безкрайню красоту і велич рідної мови. Розкриває мову в її найкращих проявах, доносить до людей, що український і будь-який інший народ Всесвіту пов язаний зі своїм побутом, звичаями, культурою, з історією, що прагнення до свободи і незалежності нації сильне і колись народ вирветься і з під гніту і здобуде жадану, омріяну волю.
Поема розповідає про подорожі головного героя Енея та його побратимів. Письменник наділяє його рисами справжнього українського козака. Тут сходяться в одну картину, Боги Олімпу, звичайні мешканці Землі і навіть невідоме з світу примар. Унікальним в творі «Енеїда» є те, що в кожній картині описується національний побут українського народу. Також автор описує побут Дідону і карфагенців, цариця останніх представлена у вигляді типової української жінки. Події в творі відбуваються в VII столітті, коли при царі Трої Анхіза, руйнують греки місто, і він вирішує шукати інше місце для будування царства.
Письменник також часто звертається до фольклору і етнографії, щоб максимально наблизити історію минулого до свого часу. Описувавши національне вбрання героїв поеми Котляревський показує красоту українського одягу чоловіків і жінок, від буденного до святкового.
Також багато вкладено в афоризми подвигу людей, які слугують батьківщині і відають за неї саме цінніше, що вони мають – життя. Відвага та веселість предків, забезпечує спокійне життя в майбутньому. Поема зачаровує не тільки героїзмом людей, а і оптимізмом, багатством мови, тому поема «Енеїда» стала величезним надбанням української літератури.