На мою думку, ставлення до вищої освіти має бути більш виваженим. Освіта та здобутий фах мають, насамперед, допомагати людині знайти своє власне місце в житті, а вже потім бути престижними чи високооплачуваними.
наприклад моя однокласниця змогла досягти успіху і без вищої освіти. Багато перешкод вона подолала сама.

В неї не було ані підтримки від рідних, ані від друзів.:. Батьки завжди хотіли щоб вона стала лікарем, а, друзі, просто не вірили в неї. Подолавши всі перешкоди, які трапились їй на шляху, вона повірила в себе і тепер вона працює телеведучою, так як і хотіла.
Не можу не згадати й сьогоднішній ринок праці. Пропозиції для фінансових, юридичних професій, яким просто ніяк без вищої освіти, зустрічаються не часто, потрібні у кризовий час.

Якщо раніше вища освіта означала мати роботу, то нині не дає жодних гарантій. Ось і моя сестра Марина закінчила нібито престижний університет і здобула спеціальність соціолога. Одразу після того, як вона отримала диплом, вона пішла працювати на фабрику іграшок. Моя думка, що вона зробила правельний вибір, обравши роботу до душі. Звичайно ж вона має перспективу кар’єрного росту й дуже корисна і суспільству, і самій собі.
Отже, не головне чи лікар чи вчитель, а головне, щоб обрана професія приносила корись населенні. Також дуже ваюливо, щоб професія підійшла до душі, щоб не батьки, і не друзі її обирали, а ти маєш обрати сам. Усі ми є частиною налагодженого суспільства, що забезпечує лад у державі