Кожна людина народжуючись вже з малих літ хоче бути щасливою, з’ївши цукерку, піти погулявши, подивившись мультик, чим старше тим складніші запити. І досягаючи певного віку, проживши певний період часу переходячи у доросле життя, ми закохуємось, у нас з’являються якісь симпатії, перша любов, друга.. І кожен з нас в результаті хоче бути щасливим і прожити щасливе життя.
Кому везе в коханні, а кому в картах – не раз ми це чули по житті, але що важливіше? Де краще, щоб щастило?
Я беззаперечно можну однозначно сказати, що найголовніше в житті це бути щасливим, але, що це щастя є насправді? І чи воно дійсно є, чи це проста ілюзія людей?
Кожна людина відчуває щастя по–різному, і від різних речей. Хтось щасливий подорожуючи, хтось безмежно щасливий працюючи, а хтось кохаючи.
Тобто в загальному ці блага поділяються на такі умовні три частини – це матеріальні, одинокі та любовні.
Розберемо все по порядку. Перше – матеріальні, це гроші, влада, і влада над грошима, багато людей в наш час щасливі маючи багато грошей, і отримують істинне задоволення отримуючи ще більше цих папірців. Але, якщо розібратися, гроші – це папір. Люди отримують задоволення від паперу?
Чи радше від того, що може дати цей папір? Та, щоб він не дав, всі забувають про важливу рису паперу – йому властиве горіти, горіти до тла. І що тоді? Що якщо цей папір згорить? Згорить і щастя, тому потрібно відноситься до цього не так легковажно.
Далі щастя на самоті – для мене це справжня ілюзія, можна безкінечно подорожувати, ходити на виставки і музеї радуючи око і душу, але все рівно приходячи додому, засинаючи в самоті коли нахлинають думки, хочеться плакати, бо просинатися в самоті щодня не є щастя. Коли не має кому розповісти як пройшов день, поділитися секретами, поплакатися – це біль. Н маю думку, ніколи людина саме не буде щасливою.