загрузка...

«Кого я можу вважати й взірцем творця красивих людських взаємин?».
Розповідь зарубіжного письменника Джеймса Олдріджа «Останній дюйм» висвітлює важливість взаємопорозуміння між людьми. Особливо це стосується відносин батьків і дітей.
На мою думку героєм і взірцем для наслідування є обділений батьківською увагою десятирічний хлопчик Деві. Зайнятий своєю роботою батько майже не спілкувався з сином. Його більше хвилювало небо та літаки. Заклопотана власними справами мати теж мало опікувалась дитиною.

Одного разу батько, щоб надолужити згаяний час у вихованні, взяв сина з собою у небезпечну і не зовсім легальну подорож. Але сталося не передбачуване, отримавши тяжкі травми він ледве рухався і не міг керувати літаком. Весь тягар відповідальності ліг на плечі наляканої невідомістю дитини. За надзвичайно короткий термін хлопчик навчився розуміти майже незнайомого чоловіка, а той в свою чергу, тамуючи біль намагався підтримати і дати пораду.
Важко уявити, як страшно було малому самотужки тягти напівпритомного батька пісками, затягувати до кабіни. А потім підіймати крилатого птаха в небо, керувати польотом, зважувати і приймати самостійні рішення. Найвідповідальніший момент «останній дюйм» – перед посадкою на злітну смугу аеродрому, маленький пілот гідно витримав, врятувавши себе і батька від вірної загибелі.
Після такої неймовірної пригоди їхні стосунки докорінно змінилися.
Натхненний подвигом власного сина батько вирішує за будь-яку ціну достукатись до маленького мужнього серця і відродити їхні відносини. Адже головна робота кожного чоловіка виростити гідного сина. Щирість і уважність, вірність і відданість, розуміння і повага, головні критерії побудови людських відносин. Це щоденна кропітка праця, а не подарунки на свята.
Своїм твором письменник стверджує, що в надзвичайних ситуаціях людина змінюється, стає кращою у своїх вчинках, більш наполегливо іде до мети, краще розуміється з людьми.